Ерготерапія

Ерготерапія є одним з пріоритетних напрямків роботи Бобат-центру. Ерготерапія — наукова дисципліна, що має на меті надання допомоги людині в повсякденному житті, розвитку, відновленні та підтримці навичок, необхідних для виконання дій, важливих для її здоров’я та життєдіяльності, запобігання зниженню активності людини, погіршенню порушень та стану здоров’я в цілому.

Термін «ерготерапія» походить від слова occupation (зайнятість) та відноситься не тільки до роботи чи до так званої «трудотерапії», а й до різних видів діяльності, які зустрічаються в житті кожної людини та надають їй зміст. Основна мета ерготерапевта — допомога пацієнтам з різними фізичними та психічними порушеннями в освоєнні навичок самообслуговування (одягання, роздягання, гігієна, їжа та ін.), участь у продуктивній діяльності та проведенні дозвілля, досягнення максимальної незалежності в повсякденному житті.

Основні принципи ерготерапії: клієнт-орієнтований підхід (client-centered approach) — при плануванні роботи пріоритетне значення мають потреби клієнта; терапія, орієнтована на значимі для пацієнта дії (occupation-based intervention) — пацієнт та ерготерапевт разом виконують дії, які мають для нього особливо важливе значення та відповідають його потребам; науково обґрунтована практика (evidence-based practice) — робота з пацієнтом та прийняття рішень ґрунтуються на новітніх наукових даних.

Ерготерапевт, що працює з дитиною, враховує вікові норми інтелектуального та рухового розвитку. Дитина, що має порушення розвитку від народження, часто є залежною від сторонньої допомоги та не завжди може знайти рішення проблем, пов’язаних з неможливістю себе обслуговувати, вчитись, грати, проводити дозвілля. Робота ерготерапевта починається з оцінки важливих та необхідних для дитини видів діяльності, якості їх виконання, її можливостей і аналізу факторів, які заважають або допомагають ефективно щось робити, включаючи особливості навколишнього середовища та стан здоров’я. Далі спеціаліст разом з батьками дитини визначає конкретні цілі втручання.

Втручання ерготерапевта включає: спеціально підібрані методи навчання пацієнта та його родичів; спеціальні прийоми, що допомагають пацієнту виконати той чи інший компонент обраної активності; різноманітні прийоми розвитку та тренування функції руки; техніки правильного переміщення пацієнтів, догляду та допомоги у виконанні всіх необхідних видів діяльності; методи адаптації навколишнього середовища; підбір та адаптацію технічних допоміжних засобів реабілітації. Дитяча ерготерапія використовує знання декількох спеціальностей — доказової медицини, педагогіки, психології, соціальної педагогіки, біомеханіки, фізичної терапії. Ерготерапевт адаптує вид діяльності та навколишнє середовище так, щоб пацієнт зміг ефективніше виконати задачу, а отже покращується якість життя людини.

Окрема сфера — самостійний прийом їжі. Основним правилом при оволодінні цими навичками є правильне положення дитини під час годування: лише в правильно підібраному стільці дитина може відчувати себе безпечно та зручно й спрямувати всю свою енергію на харчовий інтерес. Як правило, повноцінне використання дитиною ложки та виделки має відбутися у 2 роки, але для діток з особливими потребами підбір столових приборів має вкрай індивідуальний характер: важливі форма, об’єм, матеріал і колір. Ерготерапевт оцінює можливості дитини та підбирає й адаптує все необхідне для формування самостійного прийому їжі. Наші фахівці приділяють увагу усім важливим сферам життя дитини, допомагають вирішувати проблеми, з якими батьки стикаються в побуті, і навіть у найскладніших випадках допомагають дитині крок за кроком робити самостійно те, що здавалося неможливим.