Фізична терапія

Фізична терапія — це сучасна професія в системі охорони здоров’я, що має унікальні знання та навички із застосування фізичних вправ з метою розвитку, підтримки та відновлення рухів тіла та функціональних можливостей людини протягом усього життя, у випадках, коли рух і моторні функції порушуються. Фізична терапія в дитячому віці має певні особливості: фахівець, що проводить заняття з дітьми, має добре розуміти, як відбувається розвиток рухових функцій дитини в нормі відповідно до віку. Сучасна фізична терапія та сучасна Бобат-терапія для пацієнтів з руховими порушеннями неврологічної природи мають спільну теоретичну основу та засновані на теорії нейропластичності. Основні постулати Бобат-терапії з успіхом використовуються у фізичній терапії дітей з неврологічними порушеннями.

Перед початком занять фізичний терапевт проводить спеціальне обстеження дитини та визначає: рівень психічного та моторного розвитку; позу дитини в різних положеннях; амплітуду рухів у суглобах; м’язовий тонус у спокої та при рухах; показники моторного розвитку (контроль голови, повороти, сидіння, вставання, ходьба та ін.); якому періоду розвитку відповідають ті чи інші статичні та локомоторні функції; чому дитина виконує одні рухи, а не може виконати інші; чи здійснює вплив тонічна рефлекторна активність на позу та рух; наявність ортопедичних порушень (контрактур та деформацій). Залежно від стану дитини проводяться спеціальні тести та застосовуються шкали оцінювання рухових функцій. Після обстеження фізичний терапевт разом з батьками визначає мету терапії, враховуючи індивідуальні особливості та стан здоров’я дитини, визначає реабілітаційний потенціал. Доцільною є постійна взаємодія фізичного терапевта з іншими спеціалістами, членами реабілітаційної команди, а також з батьками дитини.

Дуже важливий контакт спеціаліста з дитиною, щоб заняття проходили в сприятливій психологічній атмосфері. Не можна допускати появи больових відчуттів у дитини: біль та стрес викликають негативні зміни на рівні нейроендокринної регуляції в організмі дитини, шкода від стресу для розвитку дитини науково доведена. Звісно, сльози інколи трапляються, особливо на початку. Наша мета зробити так, щоб дитина полюбила рух і самостійність, ми намагаємося завжди шукати мотивацію дитини, поступово виходити з зони комфорту, для досягнення результатів, але так, щоб сліз було менше, а радості і гри більше!

Профілактика ортопедичних ускладнень — один з найважливіших напрямків у роботі фізичного терапевта. Важливим моментом при проведенні фізичної терапії є доступність вправ, які пропонуються дитині, і поступове ускладнення вправ. При занадто високій складності рухів у дітей з відставанням рухового розвитку може спостерігатись збільшення проявів патологічних рефлексів та порушень м’язового тонусу. Вправи мають виконуватись у темпі, доступному сприйняттю дитини, максимально задіюючи активність самої дитини.

Велике значення має мотивація дитини: проведення занять в ігровій формі сприяє кращому закріпленню нових навичок, оскільки гра для дитини є основним видом діяльності та навчання. Необхідно розвивати актуальні для дитини навички та переносити їх у повсякденне життя.